Стиль у фільмі “Той, що біжить по лезу” Рідлі Скотта, 1982
Місто
Лос-Анджелес майбутнього – це похмуре темне місто, яке оповите смогом і в якому без кінця йде кислотний дощ. Вулиці дуже переповнені людьми, які бігають туди-сюди як мурахи. Всі люди дуже однакові і кожен з них це просто частина потоку.
Багато в чому стиль Лос-Анджелеса взятий із науково-фантастичного фільму “Метрополіс” режисера Фріца Ланга 1927-го року, в якому серед величезних хмарочосів розташовані різнорівневі естакади та літають апарати.
Також у фільмі використано зовнішній вигляд Гонконгу з його неоновими вогнями та яскравими рекламними вивісками.
У місті майбутнього завжди темно, тому жителі мегаполісу носять парасольки зі ручками, що світяться.
Герої
Відправною точкою для створення стилю героїв фільму стали картина Едварда Хопера “Опівнічники” та нуарні детективи тих років.
Образ Декарда був списаний з персонажа Сема Спейда з фільму “Мальтійський сокіл” 1942 року, а образ Рейчел з Джоан Кроуфорд у фільмі “Мілдред Пірс” 1945-го.
Якщо людські персонажі в “Тому, що біжить по лезу” одягнені в стилі 1940х, то репліканти виглядають цілком сучасно.